кореляти

кореляти: -ів, мн. (одн. кореля́т, -а, ч.).

Співвідносні звуки мови, які фонологічно відрізняються дзвінкістю й глухістю, твердістю і м'якістю й т. ін.; фонеми, які чергуються та з якими пов'язане морфологічне розрізнення слів.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

корелятивний — прикметник … Орфографічний словник української мови
корелятивність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
корелятивно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
ГЛАС — [греч. ἦχος, букв. звук, молва, мелодия, напев; лат. tonus, tropus, modus; арм. ձայյճ; груз. ჴმა(?)ბულლეტ или ხმა; сир. qâl], элемент осмогласия (октоиха), интонационно мелодической организации традиц. систем церковного пения в христ. культурах… … Православная энциклопедия

Словари и энциклопедии на Академике